Соціальна інклюзія – це процес змін у політичній, економічній, соціальній сферах, спрямований на утвердження соціальної рівності.

Соціальна інклюзія охоплює широкий спектр стратегій і ресурсів, які орієнтовані на ті групи населення, які перебувають у несприятливому середовищі. Наріжними каменями концепції соціальної інклюзії є наступні:

• Цінування, визнання і повага до окремих осіб і відповідної соціальної групи. Це, зокрема, включає визнання відмінностей у розвитку людей, поширення переконання, що усі люди є однаковими в тому, що незважаючи на індивідуальні відмінності, усі мають цінність.

• Розвиток людини – надання можливостей для навчання та розвитку, творчого інтелектуального зростання особистості, вибору дітьми і дорослими жити значущим для них життям, яке заслуговує на підтримку.

• Причетність та участь – наявність підтримки у прийнятті рішень, що стосуються кожного особисто в питаннях сім`ї та життя у суспільстві. Це означає, що молоді люди приймають рішення самостійно, можуть контролювати послуги, які їм надаються; батьки беруть участь у прийнятті рішень щодо вибору навчального закладу та у вирішенні інших питань, що впливають на життя їхніх дітей; громадяни залучаються до участі й прийнятті рішень щодо політики та участі у політичному житті суспільства.

• Територіальна близькість – це спільне користування фізичним і соціальним простором, як наприклад, громадськими місцями – бібліотеками, театрами, парками тощо.

• Матеріальний добробут – наявність матеріальних ресурсів і, зокрема, фінансової підтримки соціальних програм .

 

Інклюзія в освіті

Мета інклюзії в освіті полягає у ліквідації соціальної ізольованості (виключення), що є наслідком негативного ставлення до поняття різноманітності. Відправною точкою цього поняття є переконання, що освіта є одним із основоположних прав людини і основою для більш справедливого суспільства.

 

На міжнародній конференції ООН з питань освіти, науки і культури «Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє», яка проходила у Женеві у 2008 р., відмічалося, що запровадження інклюзії в освітній сфері є не другорядним, а центральним питанням для забезпечення високоякісної освіти і створення більш інклюзивних суспільств.

 

Інклюзивна освіта – термін, який вперше прозвучав у Саламанкськійдеклараціїпро принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб з особливими потребами, яка була прийнята на Всесвітній конференції з питань освіти осіб з особливими потребами у червні 1994 року. Саме цей документ і став першим міжнародним документом, який наголосив на необхідності проведення освітніх реформ у напрямі інклюзивної освіти.

У зверненні до всіх урядів наголошується, що пріоритетним з точки зору політики та бюджетних асигнувань має бути «реформування системи освіти, яке б дало змогу охопити навчанням усіх дітей, незважаючи на індивідуальні відмінності та труднощі; законодавчо визнати принцип інклюзивної освіти, який полягає в тому, що всі діти перебувають у звичайних школах, за винятком тих випадків, коли не можна вчинити інакше; всіляко заохочувати обмін досвідом з країнами, що мають інклюзивну систему навчання; сприяти участі батьків, громад, громадських організацій осіб з інвалідністю в процесах планування та прийняття рішень, що стосуються задоволення особливих навчальних потреб; всіляко сприяти розробці стратегій діагностування та визначення особливих потреб у дітей, а також розробляти науково-методичні аспекти інклюзивного навчання; значну увагу варто приділити підготовці педагогів до роботи в системі інклюзивної освіти».

 

В основі терміну «інклюзивна освіта» лежить соціальна модель розуміння інвалідності, яка трактує інвалідність, як поняття, яке еволюціонує, і є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров`я, і бар`єрами, що існують у зовнішньому середовищі і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. 

 

Соціальна модель розуміння інвалідності стала альтернативою медичній моделі розуміння інвалідності, яка в першу чергу була спрямована на корекцію розвитку осіб з особливостями психофізичного розвитку чи осіб з особливими потребами.

 

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію учнів, але в той же час створює відповідні умови для отримання якісної освіти для таких дітей. 

Інклюзивна освіта визнає, що всі діти можуть повноцінно навчатися, а їх відмінні особливості гідні поваги та є джерелом навчального досвіду для усіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Інклюзивна освіта – це освітня технологія, яка передбачає навчання й виховання дітей з особливими потребами у звичайному навчально-виховному закладі, де створені відповідні умови для забезпечення максимальної ефективності навчального процесу.

 

1.      Інклюзія – це процес. Її слід розглядати як неперервний пошук ефективних способів врахування питання багатоманітності. Інклюзія навчає співіснувати з відмінностями, які розглядаються як стимул для заохочення дітей і дорослих до навчання.

2.      Інклюзія спрямована на виявлення й усунення бар`єрів. Вона передбачає збір, узагальнення і оцінку інформації з великої кількості різних джерел з метою вдосконалення освітньої політики і практики, заохочення дітей і дорослих до навчання.

3.      Інклюзія створює умови для присутності, участі та досягнень усіх учнів. Термін «присутність» означає місце навчання дітей і те, наскільки регулярно вони його відвідують. Термін «участь» описує якість їхнього навчального досвіду і тому вимагає врахування думок тих, хто навчається. Термін «досягнення» стосується не лише результатів тестів чи екзаменів, а охоплює також результати навчання в межах усіх навчальних планів і програм (curriculum).

4.      Інклюзія вимагає підвищеної уваги до дітей «групи ризику», для яких існує вірогідність виключення чи низької успішності. Йдеться про моральний обов`язок вести ретельне спостереження за групами учнів, які за статистикою найчастіше потрапляють до «групи ризику», і, за потреби, вживати заходів для забезпечення їхньої присутності, участі та досягнень у системі загальної освіти.

 

Інклюзивний навчальний заклад

Інклюзивний навчальний заклад – це заклад освіти, який забезпечує інклюзивну модель освіти як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі.

(Саламанкська декларація. Програма дій)

Керівники навчальних закладів відіграють важливу роль в адаптації шкіл до дітей з особливими освітніми потребами. Вони повинні розробляти та застосовувати більш гнучку процедуру управління, перерозподілу навчальних ресурсів, урізноманітнення можливостей навчання, мобілізації взаємодопомоги, підтримки учнів, які відчувають труднощі в навчанні, і розвитку тісних стосунків із батьками та громадою. Успішне управління школою залежить від активної і творчої участі вчителів і персоналу, а також розвитку ефективної взаємодії та роботи у команді для задоволення потреб учнів.

(Саламанкська декларація. Програма дій) 

Не дивлячись на те, що інклюзивні навчальні заклади забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише з боку вчителів та персоналу школи, а й однолітків, батьків, членів родин.

 

Основні принципи інклюзивного навчального закладу полягають в тому, що:

• Усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

• Школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.

• Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розроблення відповідних навчальних планів, здійснення організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів і партнерських зв’язків зі своїми громадами.

• Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання.

• Інклюзивні навчальні заклади є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми однолітками.

 

Інклюзивні навчальні заклади мають забезпечити інклюзивний підхід, який полягає у  створенні таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти.

Ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу, полягає в тому, що школи мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. До їх числа належать діти з порушеннями розвитку, безпритульні і працюючі діти, діти, котрі належать до мовних, етнічних чи культурних меншин та інші.

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

у сфері освіти дітей з особливими освітніми потребами

• Конституція України від 28.06.1996

• Конвенція про права осіб з інвалідністю від 06.07.2016

• Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 06.06.2010 року №1224

• Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014 №1324

• Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 23.05.2017 №2053-VIII

• Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ ( із змінами від 08.07.2017)

• Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651-ХІV (із змінами від 05.03.2017)

• Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628-ІІІ (із змінами від 01.01.2016)

• Указ Президента України від 30.10.2010 року №926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»

• Указ Президента України від 25.06.2013 року №344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»

• Указ Президента України від 19.05.2011 року №588 «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №545 «Про затвердження положення про інклюзивно-ресурсний центр»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансферів «( із змінами №881 від 12.09.2012)

• Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року №706 «Про затвердження Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.2012 року №635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346 і від 14 червня 2000 року №963» введено посаду асистента вчителя до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 року №531 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346 і від 14 червня 2000 року №963» (асистент вихователя)

• Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 №479 «Про внесення змін у додаток 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002року №1298» (оплата праці асистента вчителя)

• Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 року №530 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами»

• Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 №623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого- медико-педагогічні консультації»

• Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 №1063 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання завдань і заходів Державної цільової програми на період до 2020 року»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.06.2013 №680 «Про організацію діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.06.2013 №768 «Про затвердження заходів щодо забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей інвалідів»

• Наказ Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 №104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 №80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 року №446 «Про затвердження гранично-допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2015 №44 «Про розроблення корекційно-розвиткового та методичного забезпечення спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 №912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивної освіти»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.07.2016 №836 «Про проведення науково-педагогічного експерименту «Розвиток інклюзивно-освітнього експерименту в Запорізькій області»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 №104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-456 від 18.06.2012 «Про запровадження навчальної дисципліни «Основи інклюзивної освіти»

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-384 від 18.05.2012 «Організація навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання»

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 28.09.2012 №1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя»

• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 28.09.2012 №1/9-694 «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням»

• Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 №0/9-414 «Про забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів»

• Лист Міністерства освіти і науки від 13.08.2014 р. N 1/9-413 «Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку» (методичні рекомендації)

• Лист Міністерства освіти і науки України від 02.01.2013 №1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання»

• Лист Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 №1/9-539 «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»

• Лист Міністерства освіти і науки України від 26.07.2012 №1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання»

• Лист Міністерства освіти і науки від 05.06.2015 №1/9-280 «Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році»

• Лист Міністерства освіти і науки від 06.02.2017 №1/9-63 «Щодо навчальної літератури для дітей з особливими освітніми потребами»

• Лист Міністерства освіти і науки від 09.06.2016 №1/9-293 «Про доступність дітей з особливими потребами до опорних навчальних закладів»

• Лист Міністерства освіти і науки України від 31.03.2017 року №1-9/179 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 №88»

• Лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2012 №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

• Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (доповнено посадою асистента вчителя)

• На підставі рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29.12.2011 №102 Наказом Міністерства від 30.12.2011 №420 затверджено Зміну № 3 до державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 «будинки та споруди навчальних закладів», які набрали чинності з 1 липня 2012 року.